Реальний і дієвий шлях розвитку присадибного кролівництва
Реальний і дієвий шлях розвитку присадибного кролівництва це об'єднання любителів в районні та міські товариства. У нашій республіці вони організовані у всіх районах. Керують ними обласні товариства. Зростання числа членів товариств (товариств) дозволить більш організовано впливати на збільшення виробництва і закупівель продукції кролівництва і на її якість, зміцнить матеріальну базу і фінансовий стан організацій. В колективні члени товариств слід залучати колгоспи, радгоспи, школи та інші організації. Основні завдання товариств, (товариств), права і обов'язки їх членів, структура цих організацій, джерела засобів визначено в статутах, прийнятих на обласних, районних, міських конференціях і затверджених виконкомами обласних, районних, міських Рад народних депутатів.
План роботи товариств. Районні державні товариства повинні розробляти план роботи, яким передбачаються наступні заходи: зростання числа кролівників, залучення їх в члени товариства, видача їм членських квитків і спеціальної літератури; перевірка фахівцями аматорських ферм для з'ясування умов утримання, годівлі, методів розведення, профілактики та лікування тварин.
З цією метою на кожного любителя оформляється індивідуальна картка, в якій повинні регулярно відбиватися дані про основний стаді самок і самців, молодняку, його русі (народження молодняку, забій, переклад ремонтного молодняку в основне стадо, відмінок, купівля, продаж), наявність та стан клітин, кормів, інвентарю і т. п .; складання для кожної аматорської ферми і по товариству календаря, в якому визначають дати і місяці спаровування кролікоматок основних і разових, відбирання кроленят, продажу на плем'я, забою. При складанні плану слід виходити з отримання від кожної основної кролікоматкі не менше 4 окролов і 20 - 30 кроленят, а від разових самок не менше I окрола і 5 кроленят, т.-е. в розрахунку на одну складну самку слід планувати отримання 25 - 30 кроленят в рік; виявлення потреби і організація завезення племінного молодняку і переміщення його від одних любителів до інших; вжиття заходів щодо забезпечення аматорських ферм грубими, соковитими і концентрованими кормами, вітамінами, медикаментами, дезінфікуючими та перев'язувальними засобами, найпростішими інструментами, інвентарем і т. д .; надання допомоги любителям в придбанні, виготовленні та ремонті клітин, маточників, годівниць, поїлок, правилок та іншого інвентарю; забезпечення любителів журналами та бланками для ведення зоотехнічного обліку, трафаретці для клітин; організація зразково-показових аматорських ферм для вирощування племінного молодняку і навчання передовим методам утримання, годівлі, розведення та профілактики захворювань кролів; надання сприяння заготівельним організаціям у виконанні ними планів закупівель продукції кролівництва; виділення громадських інспекторів для участі в прийманні шкурок і живих кроликів заготівельниками та контролю за правильністю продажу комбікормів здавальникам продукції кролівництва; організація ферм (куточків) кроликів при школах, дитбудинках, лісництвах, будинках-інтернатах для інвалідів та людей похилого віку, лікарнях та інших організаціях і підприємствах і надання їм допомоги в налагодженні роботи; підготовка і проведення виставок-продажів кроликів і виставок-оглядів досягнень в розвитку кролівництва; розробка різних форм популяризації і пропаганди кролівництва.
Заходи з розвитку масового кролівництва повинні проводитися товариствами в тісному контакті з заготконторами райспоживспілок (райпо), райкомами комсомолу, сільгоспуправління і відділами народної освіти райвиконкомів, а також з райкомами профспілок та профспілковими організаціями підприємств і організацій. Оргмасова роботу повинні проводити ініціативні кролівники-любителі.За правління районної ради товариства кролівників доцільно вибирати не менше 10 членів, кожен з яких повинен вести певну ділянку (зоотехнії, ветеринарію, питання популяризації кролівництва, зв'язок з комсомольськими організаціями, школами і т. Д.). Бажано, щоб в правлінні були керівники і фахівці заготконтори, сільгоспуправління, РКЛКСМБ, району, лісгоспу, а також активісти. До складу ради обирають керівників і фахівців партійних і радянських органів, радгоспів, колгоспів, директорів і вчителів шкіл, працівників сільрад, сільпо, лісництв, підприємств та ін. Для розвитку масового кролівництва доцільно за членами правління і ради закріплювати частина району, а в Містах і населених пунктах вулиці. Своєрідне шефство можна доручити і іншим активістам товариства бригадирам або уповноваженим товариства. У населених пунктах, де 10 - 15 кролівників-любителів, необхідно створювати первинні організації товариства, які можуть очолити бригадири або уповноважені. Керівники товариств повинні домагатися виділення для колективної обробки земельних і сінокісних ділянок і фондів комбікормів, продаж яких має бути організована райспоживспілки або товариствами. Прийом кролівників-любителів керівниками товариств доцільно організувати щодня в певні години і в постійному приміщенні. При наявності коштів товариства можуть будувати будівлі, в яких розміщують кабінети для штатних працівників правління, клуби, склади, магазини (ларьки) для продажу кроликів, клітин, інвентарю, літератури і т. Д. Проекти таких будівель розроблені. Будуються вони на Україні, в Молдавії і інших республіках.
Чекаємо ваших відгуків і коментарів, приєднуйтесь до нашої групи ВКонтакті!
Коментарі
Дописати коментар